1. Словник української мови в 11 томах

нервувати

НЕРВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. неперех. Те саме, що нервува́тися.

Жінка помітно нервувала і час від часу зиркала у вікно (Панч, Синів.., 1959, 5);

Учитель навпомацки, нервуючи, знаходить пачку листівок, розділяє їх надвоє і вкладає в чоботи (Стельмах, І, 1962, 438).

2. перех. Приводити кого-небудь у стан нервового збудження, роздратування; прикро вражати чим-небудь.

Ольга нетерпляче прикусила губу. Короткі, нескладні відповіді дівчини нервували її (Мик., II, 1957, 296);

— І знаєте, точнісінько так і мене все нервувало й бентежило (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 150).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нервувати — Коли вживають дієслово нервувати, а коли нервуватися? Часом нервувати використовують у не властивому йому значенні: “Вона помітно нервувала і час від часу зиркала у вікно” (Петро Панч). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. нервувати — нервува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. нервувати — Шарпати нерви <�псувати кров> кому, ДРАТУВАТИ; (- звук) тягти за душу; п-к -УЮЧИЙ, що нервує, здатний рознервувати, дратівний, дражливий, дратівливий. Словник синонімів Караванського
  4. нервувати — див. сердитися; хвилюватися Словник синонімів Вусика
  5. нервувати — Нервувати й нервуватися Дуже часто, надто в деяких південних говорах, уживають слова нервувати в невластивому йому значенні: «Він цілий день нервує й ніяк не може заспокоїтися». «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  6. нервувати — -ую, -уєш, недок. 1》 неперех. Те саме, що нервуватися. 2》 перех. Приводити кого-небудь у стан нервового збудження, роздратування; прикро вражати чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. нервувати — НЕРВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. кого. Спричиняти в кого-небудь нервове збудження, роздратування. Ольга нетерпляче прикусила губу. Короткі, нескладні відповіді дівчини нервували її (І. Словник української мови у 20 томах
  8. нервувати — ДРАТУВА́ТИ (збуджувати, посилювати в кого-небудь якесь відчуття, почуття), НЕРВУВА́ТИ, РОЗДРАТО́ВУВАТИ розм., ДРАЖНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЖНЮВАТИ розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм., РОЗ'Я́ТРЮВАТИ розм., ША́РПАТИ зі сл. душу, серце, нерви і т. ін. Словник синонімів української мови
  9. нервувати — Нервува́ти, нерву́ю, -ву́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)