непробивний
НЕПРОБИВНИ́Й, на́, не́.
1. Який дуже важко або неможливо пробити.
Непробивна криця;
// спорт. Якому дуже важко або неможливо забити м'яча, закинути шайбу тощо (перев. про воротаря).
2. перен. Якого важко або неможливо у чомусь переконати.
Непробивна людина.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непробивний — непробивни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- непробивний — -а, -е. 1》 Якого не можна пробити (ножем, кулею, снарядом і т. ін.). 2》 перен. Невразливий; холоднокровний, байдужий. Великий тлумачний словник сучасної мови