непробудно

НЕПРОБУ́ДНО.

Присл. до непробу́дний 1.

Він заснув міцно та непробудно (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непробудно — непробу́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. непробудно — Присл. до непробудний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непробудно — НЕПРОБУ́ДНО. Присл. до непробу́дний 1. Він заснув міцно та непробудно (Тют., Вир, 1964, 138). Словник української мови в 11 томах