непробудний
НЕПРОБУ́ДНИЙ, а, е.
1. Дуже міцний (про сон); безпробудний, безпросипний.
Спав і я. Спав важким непробудним сном (Панас Мирний);
Я спав непробудним сном п'ятнадцять годин (М. Трублаїні).
2. перен. Звичайно про п'яниць, ледарів та пияцтво, ледарство – який не знає міри, меж.
Адмірал, дарма що був непробудний п'яниця і вчора ввечері відчутно перебрав.., був водночас і неправдоподібно пунктуальний (Ю. Смолич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непробудний — непробу́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- непробудний — Безпробудний, безпросипний, непросипний, непросипущий Словник синонімів Вусика
- непробудний — -а, -е. 1》 Дуже міцний (про сон); безпробудний, безпросипний. 2》 перен. Який не знає меж, відзначається великою мірою чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- непробудний — БЕЗПРОБУ́ДНИЙ розм. (звичайно про п'яниць, ледарів та пияцтво, ледарство — який не знає міри), НЕПРОБУ́ДНИЙ розм., БЕЗПРОСИ́ПНИЙ розм., НЕПРОСИПУ́ЩИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- непробудний — НЕПРОБУ́ДНИЙ, а, е. 1. Дуже міцний (про сон); безпробудний, безпросипний. Спав і я. Спав важким непробудним сном (Мирний, IV, 1955, 326); Я спав непробудним сном п’ятнадцять годин (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 117). 2. перен. Словник української мови в 11 томах