непробудний
непробу́дний
-а, -е.
1》 Дуже міцний (про сон); безпробудний, безпросипний.
2》 перен. Який не знає меж, відзначається великою мірою чого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непробудний — непробу́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- непробудний — Безпробудний, безпросипний, непросипний, непросипущий Словник синонімів Вусика
- непробудний — НЕПРОБУ́ДНИЙ, а, е. 1. Дуже міцний (про сон); безпробудний, безпросипний. Спав і я. Спав важким непробудним сном (Панас Мирний); Я спав непробудним сном п'ятнадцять годин (М. Трублаїні). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
- непробудний — БЕЗПРОБУ́ДНИЙ розм. (звичайно про п'яниць, ледарів та пияцтво, ледарство — який не знає міри), НЕПРОБУ́ДНИЙ розм., БЕЗПРОСИ́ПНИЙ розм., НЕПРОСИПУ́ЩИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- непробудний — НЕПРОБУ́ДНИЙ, а, е. 1. Дуже міцний (про сон); безпробудний, безпросипний. Спав і я. Спав важким непробудним сном (Мирний, IV, 1955, 326); Я спав непробудним сном п’ятнадцять годин (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 117). 2. перен. Словник української мови в 11 томах