1. Словник української мови в 11 томах

непробудний

НЕПРОБУ́ДНИЙ, а, е.

1. Дуже міцний (про сон); безпробудний, безпросипний.

Спав і я. Спав важким непробудним сном (Мирний, IV, 1955, 326);

Я спав непробудним сном п’ятнадцять годин (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 117).

2. перен. Який не знає меж, відзначається великою мірою чого-небудь.

Адмірал, дарма що був непробудний п’яниця і вчора ввечері відчутно перебрав.., був водночас і неправдоподібно пунктуальний (Смолич, V, 1959, 133);

Буржуазія показала, що грубий прояв сили в середні віки, який викликає таке захоплення у реакціонерів, природно доповнювався непробудним ледарством (Комун. маніф., 1959, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непробудний — непробу́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. непробудний — Безпробудний, безпросипний, непросипний, непросипущий Словник синонімів Вусика
  3. непробудний — -а, -е. 1》 Дуже міцний (про сон); безпробудний, безпросипний. 2》 перен. Який не знає меж, відзначається великою мірою чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. непробудний — НЕПРОБУ́ДНИЙ, а, е. 1. Дуже міцний (про сон); безпробудний, безпросипний. Спав і я. Спав важким непробудним сном (Панас Мирний); Я спав непробудним сном п'ятнадцять годин (М. Трублаїні). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  5. непробудний — БЕЗПРОБУ́ДНИЙ розм. (звичайно про п'яниць, ледарів та пияцтво, ледарство — який не знає міри), НЕПРОБУ́ДНИЙ розм., БЕЗПРОСИ́ПНИЙ розм., НЕПРОСИПУ́ЩИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови