непробудний

Значення в інших словниках

1. непробудний — непробу́дний прикметник Орфографічний словник української мови
2. непробудний — -а, -е. 1》 Дуже міцний (про сон); безпробудний, безпросипний. 2》 перен. Який не знає меж, відзначається великою мірою чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. непробудний — НЕПРОБУ́ДНИЙ, а, е. 1. Дуже міцний (про сон); безпробудний, безпросипний. Спав і я. Спав важким непробудним сном (Панас Мирний); Я спав непробудним сном п'ятнадцять годин (М. Трублаїні). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
4. непробудний — БЕЗПРОБУ́ДНИЙ розм. (звичайно про п'яниць, ледарів та пияцтво, ледарство — який не знає міри), НЕПРОБУ́ДНИЙ розм., БЕЗПРОСИ́ПНИЙ розм., НЕПРОСИПУ́ЩИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
5. непробудний — НЕПРОБУ́ДНИЙ, а, е. 1. Дуже міцний (про сон); безпробудний, безпросипний. Спав і я. Спав важким непробудним сном (Мирний, IV, 1955, 326); Я спав непробудним сном п’ятнадцять годин (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 117). 2. перен. Словник української мови в 11 томах