непроникний
НЕПРОНИКНИ́Й, а́, е́.
1. У який не може заходити вода, повітря і т. ін.
Силосні споруди повинні бути непроникними для повітря і води (з навч. літ.).
2. У якому або крізь який не можна нічого побачити, розглядіти (про темряву, туман, дим, гілля, хмари тощо); непроглядний, непроникливий.
Тут, під густими непроникними шатами дуба, – райська прохолода (Ю. Збанацький);
Туман прикривав усе непроникною запоною (М. Чабанівський).
3. перен. Який приховує свої почуття, наміри; потайливий.
Правив [кіньми] завзятий і непосидючий Варивон Очерет, а позад нього сидів непроникний у своїй чорноті отець Миколай (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непроникний — непроникни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- непроникний — НЕПРОГЛЯДНИЙ; (для чого) Т. герметичний, некрізький, ок. непросяжний, здатний затримувати що; (для води) ІД. водостійкий; (- вдачу) потайний. Словник синонімів Караванського
- непроникний — -а, -е. 1》 У якого не може заходити вода, повітря і т. ін. 2》 Те саме, що непроглядний. 3》 перен. Який приховує свої почуття, наміри; скритний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- непроникний — НЕПРОГЛЯ́ДНИЙ (про темряву, туман, дим і т. ін. — у якому не можна нічого побачити; про гілля, хмари і т. ін. — крізь який не можна проникнути поглядом), НЕПРОНИКНИ́Й, НЕПРОНИ́КЛИВИЙ рідше; НЕПРОЗО́РИЙ, НЕВИДЮ́ЩИЙ рідше (про темряву, туман і т. ін. Словник синонімів української мови
- непроникний — НЕПРОНИКНИ́Й, а́, е́. 1. У який не може заходити вода, повітря і т. ін. Силосні споруди повинні бути непроникними для повітря і води (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 261). 2. Те саме, що непрогля́дний. Словник української мови в 11 томах