непроникний

НЕПРОГЛЯ́ДНИЙ (про темряву, туман, дим і т. ін. — у якому не можна нічого побачити; про гілля, хмари і т. ін. — крізь який не можна проникнути поглядом), НЕПРОНИКНИ́Й, НЕПРОНИ́КЛИВИЙ рідше; НЕПРОЗО́РИЙ, НЕВИДЮ́ЩИЙ рідше (про темряву, туман і т. ін.); СЛІПИ́Й підсил. (про темряву, ніч, хуртовину тощо). У непроглядному сніговому вихорі, стомлений і засліплений, він зовсім втратив орієнтацію (В. Козаченко); У непроглядному гаю тихо, як у церкві (Марко Вовчок); Попереду були лише снігові замети, вкрита непроникним туманом ніч — і все (Я. Качура); Небо закутане в небілене полотно — суворе, жорстке, непроникне (О. Копиленко); Від болючих думок щось обривалось у ньому, і здавалося — вечір ставав невидющим і важким, неначе хмара (М. Стельмах); І ми побачили в імлі, За хуртовиною сліпою, Шматочок рідної землі (М. Упеник). — Пор. 1. густи́й, 1. те́мний.

НЕПРОНИКНИ́Й (у який не може заходити вода, повітря і т. ін.); ГЕРМЕТИ́ЧНИЙ (який зовсім не пропускає води, повітря тощо). Поліетиленові пакети непроникні для повітря, вологи, бруду; Герметична тара; Герметична кабіна; Залишалося відчинити рубку й довідатись про долю шкіпера і стернового. — Тут просто герметична закупорка, — сказав старший лейтенант (М. Трублаїні).

ПОТАЙНИ́Й (який неохоче ділиться з іншими своїми думками), ПОТА́ЙЛИВИЙ, СКРИ́ТНИЙ, НЕПРОНИ́КНИЙ, СКРА́ДЛИВИЙ (який намагається бути непомітним). Ви людина палка, щира, одкрита, а ці люде хитрі, потайні (І. Нечуй-Левицький); Марко став потайливий. Ніколи нічого не розповідав дома (О. Копиленко); Шевченко був по натурі скритний і підозріливий, до незнайомих ставився насторожено (О. Гуреїв); Правив (кіньми) завзятий і непосидючий Варивон Очерет, а позад нього сидів непроникний у своїй чорноті отець Миколай (М. Стельмах); Скрадливий зрадник там (М. Рильський).