1. Словник української мови у 20 томах

непротивленство

НЕПРОТИВЛЕ́НСТВО, а, с., книжн.

Ідеологія відмови від активної боротьби зі злом, протиставлення йому покори, пасивності, сумирності.

Зневірившись у толстовстві і переживши глибоку психологічну кризу, Вітрова з стану пасивно-споглядального непротивленства перейшла в стан полярно протилежний (Ф. Бурлака).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непротивленство — непротивле́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. непротивленство — -а, с., книжн. Ідеологія прихильників теорії непротивлення злу насильством. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непротивленство — НЕПРОТИВЛЕ́НСТВО, а, с., книжн. Ідеологія прихильників теорії непротивлення злу насильством. Зневірившись в толстовстві і переживши глибоку психологічну кризу, Вітрова з стану пасивно-споглядального непротивленства перейшла в стан полярно протилежний (Бурл., Напередодні, 1956, 195). Словник української мови в 11 томах