непротивленство
НЕПРОТИВЛЕ́НСТВО, а, с., книжн. Ідеологія прихильників теорії непротивлення злу насильством.
Зневірившись в толстовстві і переживши глибоку психологічну кризу, Вітрова з стану пасивно-споглядального непротивленства перейшла в стан полярно протилежний (Бурл., Напередодні, 1956, 195).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непротивленство — непротивле́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- непротивленство — -а, с., книжн. Ідеологія прихильників теорії непротивлення злу насильством. Великий тлумачний словник сучасної мови
- непротивленство — НЕПРОТИВЛЕ́НСТВО, а, с., книжн. Ідеологія відмови від активної боротьби зі злом, протиставлення йому покори, пасивності, сумирності. Словник української мови у 20 томах