1. Словник української мови у 20 томах

непроханий

НЕПРО́ХАНИЙ, а, е.

1. Який прибув без запрошення; некликаний, незваний.

У полі Орачі на ярину орали, І Муха там була, І хоч її, непрохану, ганяли, Одначе крадькома і їла, і пила (Л. Глібов);

Неголосно перемовляючись, спідлоба дивилися [козаки] на непроханих гостей (З. Тулуб).

2. перен. Який з'являється всупереч бажанню; небажаний.

Відганяла Хима непрохану думку, що лякала її своєю незвичайністю... (М. Коцюбинський);

– Покидають мене мої кращі друзі! – сумно шепотів Хмельницький, витираючи непрохані сльози (Я. Качура).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непроханий — непро́ханий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. непроханий — див. небажаний Словник синонімів Вусика
  3. непроханий — -а, -е. 1》 Який прибув без запрошення; некликаний. 2》 перен. Який з'являється всупереч бажанню; небажаний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. непроханий — НЕБА́ЖАНИЙ (який не підходить, не подобається кому-небудь), НЕВГО́ДНИЙ (НЕУГО́ДНИЙ) розм.; ОДІО́ЗНИЙ книжн. (який викликає негативне ставлення до себе); НЕПРО́ХАНИЙ, НЕПРО́ШЕНИЙ (про людину або взагалі живу істоту — який з'являється... Словник синонімів української мови
  5. непроханий — Непро́ханий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. непроханий — НЕПРО́ХАНИЙ, а, е. 1. Який прибув без запрошення; некликаний. У полі Орачі на ярину орали, І Муха там була, І хоч її, непрохану, ганяли, Одначе крадькома і їла, і пила (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах