непроходимий
НЕПРОХОДИ́МИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що непрохідни́й.
Бігти відбивати вівцю від ведмедя, запускатися із собаками в непроходиму гущавину лісу, відшукуючи пропавшу корову; не спати ночі, підстерігаючи якогось невиданого звіра, борсука чи якусь біду – в усьому тому чує Олекса захват, солодкий трепет нервів, його захоплюють оці процеси всього (Г. Хоткевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непроходимий — непроходи́мий прикметник Орфографічний словник української мови
- непроходимий — -а, -е. Те саме, що непрохідний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- непроходимий — Непролазний Словник чужослів Павло Штепа