непрохіддя
НЕПРОХІ́ДДЯ, я, с., рідко.
Місце, по якому важко пройти, пробратися (про ліс, болото тощо).
Скінчилася багнюка, лишилося позаду непрохіддя, шлях стелився твердим каменем (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непрохіддя — непрохі́ддя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- непрохіддя — див. болото; гущавина Словник синонімів Вусика