непрохідний

НЕПРОХІДНИ́Й, а́, е́.

1. Через який, по якому важко або неможливо пройти, пробратися.

Надворі сипав сніг, куріло, дороги в горах були непрохідні (І. Франко);

Глуха тиша причаїлася в непрохідних хащах (О. Донченко);

Гілля гнило на землі, утворюючи дивні, майже непрохідні барикади (В. Собко).

2. політ. Якого через щось не можуть ухвалити, схвалити або обрати (про законопроект, пропозицію, учасника виборів тощо).

Цю молоду і досі не дуже знану партію до початку виборів багато експертів вважали непрохідною, однак уміло зорганізована виборча кампанія дала бажані плоди: “зелені” в новому парламенті мають досить численну власну фракцію (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

непрохідний — (через який важко пройти) підсил. непролазний. Словник синонімів Полюги
непрохідний — непрохідни́й прикметник Орфографічний словник української мови
непрохідний — див. густий Словник синонімів Вусика
непрохідний — -а, -е. Через який, по якому важко або неможливо пройти, пробратися. Великий тлумачний словник сучасної мови
непрохідний — ГЛУХИ́Й (про ліс, сад і т. ін. — дуже зарослий, густий), ДИ́КИЙ, НЕЗА́ЙМАНИЙ (про ліс — не змінений втручанням людини); ЗДИЧА́ВІЛИЙ, ЗДИЧІ́ЛИЙ (позбавлений догляду). В глухих дібровах партизани кують відплату ворогам (В. Сосюра); Місце було глухе та дике!... Словник синонімів української мови
непрохідний — Непрохі́дни́й, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
непрохідний — НЕПРОХІДНИ́Й, а́, е́. Через який, по якому важко або неможливо пройти, пробратися. Надворі сипав сніг, куріло, дороги в горах були непрохідні (Фр., III, 1950, 292); Глуха тиша причаїлася в непрохідних хащах (Донч. Словник української мови в 11 томах