1. Словник синонімів української мови

непрохідний

ГЛУХИ́Й (про ліс, сад і т. ін. — дуже зарослий, густий), ДИ́КИЙ, НЕЗА́ЙМАНИЙ (про ліс — не змінений втручанням людини); ЗДИЧА́ВІЛИЙ, ЗДИЧІ́ЛИЙ (позбавлений догляду). В глухих дібровах партизани кують відплату ворогам (В. Сосюра); Місце було глухе та дике! Столітні дуби, височенні осокори та широковіті липи укривали його своєю тінню (Панас Мирний); Густий, незайманий ліс, повитий грубезними ліанами, вкривав узгір'я (Ю. Смолич); Спустіла балка, тільки на її схилах росли ще здичавілі садки (І. Цюпа). — Пор. 2. густи́й, непрохідни́й.

НЕПРОХІДНИ́Й (про ліс, болото, нагромадження чого-небудь і т. ін.: через який, по якому важко або неможливо пройти, пробратися), НЕПРОЛА́ЗНИЙ підсил. розм.; НЕВИЛА́ЗНИЙ підсил. розм. (про болото, грязь і т. ін.). Сибірська тайга, густа, непрохідна, темно-зеленим хвойним муром насувалася з усіх боків (О. Донченко); З середини самого саду, в зеленій гущавині непролазних кущів розлягалися соловейки (Панас Мирний); Особливо давалася взнаки дорога восени, коли в містечку вздовж побитої бруківки місцями стояли калюжі та невилазне болото (В. Козаченко). — Пор. 3. глухи́й.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непрохідний — (через який важко пройти) підсил. непролазний. Словник синонімів Полюги
  2. непрохідний — непрохідни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. непрохідний — див. густий Словник синонімів Вусика
  4. непрохідний — -а, -е. Через який, по якому важко або неможливо пройти, пробратися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. непрохідний — НЕПРОХІДНИ́Й, а́, е́. 1. Через який, по якому важко або неможливо пройти, пробратися. Надворі сипав сніг, куріло, дороги в горах були непрохідні (І. Франко); Глуха тиша причаїлася в непрохідних хащах (О. Словник української мови у 20 томах
  6. непрохідний — Непрохі́дни́й, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. непрохідний — НЕПРОХІДНИ́Й, а́, е́. Через який, по якому важко або неможливо пройти, пробратися. Надворі сипав сніг, куріло, дороги в горах були непрохідні (Фр., III, 1950, 292); Глуха тиша причаїлася в непрохідних хащах (Донч. Словник української мови в 11 томах