1. Словник української мови у 20 томах

неробітниця

НЕРОБІ́ТНИЦЯ, і, ж., розм.

Та, хто не вміє виконувати якої-небудь роботи, не вміє працювати.

Узяли невістку неробітницю (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неробітниця — неробі́тниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. неробітниця — Неробітниця, -ці ж. Неумѣющая работать, не работница. Узяли невістку неробітницю. Чуб. V. 723. Словник української мови Грінченка