неробітник
НЕРОБІ́ТНИК, а, ч., розм.
Той, хто не виконує якої-небудь роботи, не працює.
Сьогодні св. Івана неробітника (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неробітник — неробі́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- неробітник — Неробітник, -ка м. Не работникъ. Сьогодня св. Івана неробітника. Словник української мови Грінченка