неробітник

НЕРОБІ́ТНИК, а, ч., розм.

Той, хто не виконує якої-небудь роботи, не працює.

Сьогодні св. Івана неробітника (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неробітник — неробі́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. неробітник — Неробітник, -ка м. Не работникъ. Сьогодня св. Івана неробітника. Словник української мови Грінченка