неробітник

неробі́тник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неробітник — НЕРОБІ́ТНИК, а, ч., розм. Той, хто не виконує якої-небудь роботи, не працює. Сьогодні св. Івана неробітника (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  2. неробітник — Неробітник, -ка м. Не работникъ. Сьогодня св. Івана неробітника. Словник української мови Грінченка