1. Словник української мови у 20 томах

нероззнака

НЕРО́ЗЗНАКА, и, ч. і ж., розм.

Необізнана людина.

Звісно, ми люде [люди] нероззнаки, не знаєм [знаємо] як; то й пішли до волосного писаря порадитися що нам робити (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нероззнака — неро́ззнака іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. нероззнака — див. недосвідчений Словник синонімів Вусика
  3. нероззнака — -и, ч. і ж., діал. Той (та), хто не знає, не відає (чогось, про щось, про когось тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нероззнака — Нероззнака, -ки об. Несвѣдущій человѣкъ, незнающій. Звісно, ми люде нероззнаки, не знаєм як; то й пішли до волосного писаря порадитися, що нам робити. Верхнеднѣпр. у. Словник української мови Грінченка