нерозкаяність
НЕРОЗКА́ЯНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до нерозка́яний.
Стрівшись поглядом з учителькою, хлопець знову сердито й різко крутнув головою, одвернувсь, і цим інстинктивним порухом, знаком зневаги й нерозкаяності мовби ще раз підтвердив те, що міг би сказати: “Ти така ж, як і ці, цупкорукі! Хоч які там слова говориш, а сама теж причетна до цього насильства!” (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нерозкаяність — нерозка́яність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- нерозкаяність — -ності, ж. Абстр. ім. до нерозкаяний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нерозкаяність — НЕРОЗКА́ЯНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до нерозка́яний. Словник української мови в 11 томах