нерукотворний

НЕРУКОТВО́РНИЙ, а, е.

Створений, зроблений не людською працею, без участі рук людини.

Ти [О. Пушкін] пам'ятник собі воздвиг нерукотворний, І нічиїм його не зруйнувать рукам (М. Рильський);

Було щось нерукотворне в невимушеному, гармонійному розсипі вогнів, у їх тремтливому миготінні (М. Руденко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нерукотворний — нерукотво́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нерукотворний — -а, -е. Створений, зроблений без участі рук людини, не людською працею. Спас нерукотворний церк. — згідно з легендою, лик Ісуса Христа, що відбився на полотні сам по собі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нерукотворний — НЕРУКОТВО́РНИЙ, а, е. Створений, зроблений без участі рук людини, не людською працею. Ти [О. Пушкін] пам’ятник собі воздвиг нерукотворний, І нічиїм його не зруйнувать рукам (Рильський, III, 1961, 38); Було щось нерукотворне в невимушеному... Словник української мови в 11 томах