1. Словник української мови у 20 томах

нерухливий

НЕРУХЛИ́ВИЙ, а, е.

Який мало або повільно рухається; який не відзначається легкістю, швидкістю рухів; неповороткий.

Рифка, як звичайно, була мовчазлива, нерухлива (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нерухливий — нерухли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нерухливий — -а, -е. Який мало або повільно рухається; який не відзначається легкістю, швидкістю рухів; неповороткий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нерухливий — НЕРУХЛИ́ВИЙ, а, е. Який мало або повільно рухається; який не відзначається легкістю, швидкістю рухів; неповороткий. Рифка, як звичайно, була мовчазлива, нерухлива (Фр., VIII, 1952, 390). Словник української мови в 11 томах