1. Словник української мови у 20 томах

нерухливість

НЕРУХЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.

Властивість за знач. нерухли́вий.

Вона дуже полюбила його [хлопчика], пестила, цілувала, задля нього покинула навіть свою дотеперішню нерухливість (І. Франко);

Моторно, як на свою нерухливість, Шатоха повернувся до Мирона (О. Копиленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нерухливість — нерухли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. нерухливість — -вості, ж. Властивість за знач. нерухливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нерухливість — НЕРУХЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. нерухли́вий. Вона дуже полюбила його [хлопчика], пестила, цілувала, задля нього покинула навіть свою дотеперішню нерухливість (Фр., VIII, 1952, 391); Моторно, як на свою нерухливість, Шатоха повернувся до Мирона (Коп., Лейтенанти, 1947, 142). Словник української мови в 11 томах