1. Словник української мови у 20 томах

нерушний

НЕРУ́ШНИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що неруши́мий.

З часів давніх нерушні звичаї, сподобання та примхи людські (П. Грабовський);

Темна ялина замовкла, дрімає, Спустивши в несилі нерушнії віти (Дніпрова Чайка);

На терасі кафе стояли свічки, і полум'я їх було немов вилите з гарячого золота – нерушне і некліпливе (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нерушний — неру́шний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. нерушний — див. нерухомий Словник синонімів Вусика
  3. нерушний — -а, -е, рідко. Те саме, що нерушимий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нерушний — НЕРУ́ШНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що неруши́мий. З часів давніх нерушні звичаї, сподобання та примхи людські (Граб., І, 1959, 559); Темна ялина замовкла, дрімає, Спустивши в несилі нерушнії віти (Дн. Чайка, Тв. Словник української мови в 11 томах