нерушний

НЕРУ́ШНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що неруши́мий.

З часів давніх нерушні звичаї, сподобання та примхи людські (Граб., І, 1959, 559);

Темна ялина замовкла, дрімає, Спустивши в несилі нерушнії віти (Дн. Чайка, Тв., 1960, 327);

На терасі кафе стояли свічки, і полум’я їх було немов вилите з гарячого золота — нерушне і некліпливе (Смолич, II, 1958, 114).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нерушний — неру́шний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. нерушний — див. нерухомий Словник синонімів Вусика
  3. нерушний — -а, -е, рідко. Те саме, що нерушимий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нерушний — НЕРУ́ШНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що неруши́мий. З часів давніх нерушні звичаї, сподобання та примхи людські (П. Грабовський); Темна ялина замовкла, дрімає, Спустивши в несилі нерушнії віти (Дніпрова Чайка); На терасі кафе стояли свічки... Словник української мови у 20 томах