1. Словник української мови в 11 томах

нерушно

НЕРУ́ШНО, рідко. Присл. до неру́шний.

Спить [хлоп’я] нерушно; тільки трішки Видно іноді усмішки На коралових губах (Щог., Поезії, 1958, 191);

Вона стояла перед ними нерушно. Тільки — груди їй високо здіймалися (Мик., II, 1957, 39).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нерушно — неру́шно прислівник непорушно незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. нерушно — рідко. Присл. до нерушний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нерушно — НЕРУ́ШНО, рідко. Присл. до неру́шний. Спить [хлоп'я] нерушно; тільки трішки Видно іноді усмішки На коралових губах (Я. Щоголів); Вона стояла перед ними нерушно. Тільки – груди їй високо здіймалися (І. Микитенко). Словник української мови у 20 томах