1. Словник української мови у 20 томах

несамовитість

НЕСАМОВИ́ТІСТЬ, тості, ж.

Стан за знач. несамови́тий 1.

Евеліна в нестямі, охоплена жахною і неспинною несамовитістю, сповзає з ліжка, стає на коліна і запально хреститься (Н. Рибак);

Килигей накинувся на них розлючений до несамовитості (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. несамовитість — несамови́тість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. несамовитість — див. лють; шаленство Словник синонімів Вусика
  3. несамовитість — -тості, ж. Стан за знач. несамовитий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. несамовитість — ГНІВ (почуття сильного обурення; стан нервового збудження), ЗЛІСТЬ, СЕ́РЦЕ, ПЕРЕСЕ́РДЯ діал., ІРИТА́ЦІЯ зах., ПА́СІЯ діал. — Нехай священний помсти гнів Веде нас в боротьбі! (Т. Масенко); Вона замітала горниці і кидала стільцями од злості (І. Словник синонімів української мови
  5. несамовитість — НЕСАМОВИ́ТІСТЬ, тості, ж. Стан за знач. несамови́тий 1. Евеліна в нестямі, охоплена жахною і неспинною несамовитістю, сповзає з ліжка, стає на коліна і запально хреститься (Рибак, Помилка.., 1956, 261); Килигей накинувся на них розлючений до несамовитості (Гончар, Таврія.., 1957, 344). Словник української мови в 11 томах