несито
НЕСИ́ТО.
Присл. до неси́тий.
Ходжу я на волі – не дишу, а несито ковтаю свіже повітря, упиваюся й ним, і сонцем, і прохолодою (М. Коцюбинський);
// у знач. пред.
Було дуже тяжко, часом і несито, та десятерилися сили, бо чули, що Червона Армія б'є ворога (з газ.);
– Думав і я гордо да несито, поки смерть не заглянула мені в вічі. – Ну, дармо, – каже запорожець (П. Куліш).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- несито — неси́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- несито — Присл. до неситий. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- несито — НЕСИ́ТО. Присл. до неси́тий. Ходжу я на волі — не дишу, а несито ковтаю свіже повітря, упиваюся й ним, і сонцем, і прохолодою (Коцюб., І, 1955, 466); // у знач. присудк. сл. Було дуже тяжко, часом і несито, та десятерилися сили, бо чули, що Червона Армія б’є ворога (Рад. Укр., 12. І 1946, 2). Словник української мови в 11 томах