1. Словник української мови в 11 томах

несито

НЕСИ́ТО. Присл. до неси́тий.

Ходжу я на волі — не дишу, а несито ковтаю свіже повітря, упиваюся й ним, і сонцем, і прохолодою (Коцюб., І, 1955, 466);

// у знач. присудк. сл.

Було дуже тяжко, часом і несито, та десятерилися сили, бо чули, що Червона Армія б’є ворога (Рад. Укр., 12. І 1946, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. несито — неси́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. несито — Присл. до неситий. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. несито — НЕСИ́ТО. Присл. до неси́тий. Ходжу я на волі – не дишу, а несито ковтаю свіже повітря, упиваюся й ним, і сонцем, і прохолодою (М. Коцюбинський); // у знач. пред. Словник української мови у 20 томах