несказаний
НЕСКА́ЗАНИЙ, а, е.
Не виявлений певним чином, не виражений словами; невисловлений.
Жорстка складка лягла і застигла у нього між носом та бородою, і щось несказане сховалось в ній (М. Коцюбинський);
Дуби, дуби! Хоч ви душі промовте, Одмовте за несказаний порив! (М. Рильський);
Стільки ще пісень, ще стільки слів несказаних у серці (В. Сосюра).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- несказаний — неска́заний прикметник якого не сказали Орфографічний словник української мови
- несказаний — НЕСКАЗАНИЙ – НЕ СКАЗАНИЙ – НЕСКАЗАННИЙ Несказаний, прикм. Не виражений словами; невисловлений. Ви знов прийшли, скорботні тіні, і, мов прижовклая трава, поникли в тихому тремтінні... Мої загублені святині! Мої несказані слова! (Я. Літературне слововживання
- несказаний — -а, -е. Не виявлений певним чином, не виражений словами; невисловлений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- несказаний — Неска́заний, -на, -не; дієпр. (що не сказали) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- несказаний — НЕСКА́ЗАНИЙ, а, е. Не виявлений певним чином, не виражений словами; невисловлений. Жорстка складка лягла і застигла у нього між носом та бородою, і щось несказане сховалось в ній (Коцюб., II, 1955, 274); Дуби, дуби!... Словник української мови в 11 томах