несказаний
НЕСКАЗАНИЙ – НЕ СКАЗАНИЙ – НЕСКАЗАННИЙ
Несказаний, прикм. Не виражений словами; невисловлений. Ви знов прийшли, скорботні тіні, і, мов прижовклая трава, поникли в тихому тремтінні... Мої загублені святині! Мої несказані слова! (Я.Мамонтов); Якесь слово висіло в неї на губах, проте зів’яло несказане (С.Тудор); В душі далекі гони і солодко цвітуть несказані слова (В.Сосюра).
Не сказаний, част. з дієприкм. Але поряд ішло й шукання нових поетичних шляхів та засобів, шукання не сказаного досі слова для означення не бачених досі подій, явищ, речей (М.Рильський); Сама за довгі дні жалів Я сонце стріла, Хіба ж не сказана без слів Любов несміла? (Т.Масенко).
Несказанний. Якого не можна передати словами; надзвичайний. Несказанна, невимовна туга давить їй за душу (Панас Мирний); Галас знявся несказанний (М.Коцюбинський); Вечір ллє у їхню кімнату потоки несказанної сині (М.Стельмах); Очима ти сказав мені: люблю. Душа складала свій тяжкий екзамен. Мов тихий дзвін гірського кришталю, несказане лишилось несказанним (Л.Костенко).
Значення в інших словниках
- несказаний — неска́заний прикметник якого не сказали Орфографічний словник української мови
- несказаний — -а, -е. Не виявлений певним чином, не виражений словами; невисловлений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- несказаний — НЕСКА́ЗАНИЙ, а, е. Не виявлений певним чином, не виражений словами; невисловлений. Жорстка складка лягла і застигла у нього між носом та бородою, і щось несказане сховалось в ній (М. Коцюбинський); Дуби, дуби!... Словник української мови у 20 томах
- несказаний — Неска́заний, -на, -не; дієпр. (що не сказали) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- несказаний — НЕСКА́ЗАНИЙ, а, е. Не виявлений певним чином, не виражений словами; невисловлений. Жорстка складка лягла і застигла у нього між носом та бородою, і щось несказане сховалось в ній (Коцюб., II, 1955, 274); Дуби, дуби!... Словник української мови в 11 томах