несила

НЕСИЛА – НЕ СИЛА

Несила. Фізичне знесилення, слабість; у знач. присудк. сл. Руки їй з несили упали на коліна (М.Старицький); – Ні, я вже краще розкажу. Несила більше мовчати (І.Цюпа).

Не сила, част. з ім.Що кріпка ця Уляна, що здорова вдалася,кажуть дворові, а не знають, що не сила держить Уляну на ногах (Панас Мирний).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. несила — неси́ла 1 іменник жіночого роду слабість неси́ла 2 присудкове слово не під силу незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. несила — Безсилля, неміч, неспромога; ПР СЛ. нема як, годі, неможливо. Словник синонімів Караванського
  3. несила — див. безсилля; слабість Словник синонімів Вусика
  4. несила — -и, ж. 1》 Фізичне знесилля; слабість. 2》 у знач. присудк. сл., розм., поет. Не під силу, немає сил. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. несила — НЕСИ́ЛА, и, ж. 1. Фізичне знесилля; слабість. Руки їй з несили упали на коліна (М. Старицький); * Образно. Вороги ходять похмурі і люті, як вовки, мов вчувають свою несилу (К. Гордієнко). 2. у знач. присудк. сл., розм. Словник української мови у 20 томах
  6. несила — НЕМОЖЛИ́ВО у знач. предик., з інфін. (не можна, не під силу комусь); НІ́ЯК, ГО́ДІ (немає можливості); НЕСИ́ЛА розм., НЕЗМО́ГА (НЕМО́ГА рідше) розм., НЕСПРОМО́ГА розм. Словник синонімів української мови
  7. несила — НЕСИ́ЛА, и, ж. 1. Фізичне знесилля; слабість. Руки їй з несили упали на коліна (Стар., Облога.., 1961, 15); *Образно. Вороги ходять похмурі і люті, як вовки, мов вчувають свою несилу (Горд., Заробітчани, 1949, 89). 2. у знач. присудк. сл., розм. Словник української мови в 11 томах
  8. несила — Несила, -ли ж. Безсиліе, немочь. hесила мені це зробити. Я не въ силахъ это сдѣлать. Така її досада гризе, що вони вкупці, а розлучити несила. МВ. (О. 1862. III. 46). Словник української мови Грінченка