неславити
НЕСЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. влять; недок., ЗНЕСЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. влять, кого, що.
1. Неприязно висловлюватися про кого-небудь, поширювати погані думки про когось, зводити наклеп на когось; обмовляти.
В сусіда жінка язиката Мене неславить! (І. Франко);
– Ой, що це ви, люди добрі, – забідкалася Уляна. – Хіба так можна нашу хату неславити? (В. Кучер).
2. Негідними вчинками, поведінкою викликати погану думку, моральний осуд, вкривати ганьбою себе, своє ім'я, рід і т. ін.; ганьбити.
– Не знеславлю зброї нашої козацької, не посоромлю роду нашого (Н. Рибак).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неславити — несла́вити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- неславити — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
- неславити — -влю, -виш; мн. неславлять; недок., перех. Поширювати погані думки про кого-, що-небудь; ганьбити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неславити — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови
- неславити — Несла́вити, -влю, -виш, -влять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- неславити — НЕСЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. несла́влять; недок., перех. Поширювати погані думки про кого-, що-небудь; ганьбити. В сусіда жінка язиката Мене неславить! (Фр., XI, 1952, 97); — Ой, що це ви, люди добрі, — забідкалася Уляна. — Хіба так можна нашу хату неславити? (Кучер, Трудна любов, 1960, 27). Словник української мови в 11 томах