1. Словник української мови в 11 томах

неславити

НЕСЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. несла́влять; недок., перех. Поширювати погані думки про кого-, що-небудь; ганьбити.

В сусіда жінка язиката Мене неславить! (Фр., XI, 1952, 97);

— Ой, що це ви, люди добрі, — забідкалася Уляна. — Хіба так можна нашу хату неславити? (Кучер, Трудна любов, 1960, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неславити — несла́вити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. неславити — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
  3. неславити — -влю, -виш; мн. неславлять; недок., перех. Поширювати погані думки про кого-, що-небудь; ганьбити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. неславити — НЕСЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. влять; недок., ЗНЕСЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. влять, кого, що. 1. Неприязно висловлюватися про кого-небудь, поширювати погані думки про когось, зводити наклеп на когось; обмовляти. В сусіда жінка язиката Мене неславить! (І. Словник української мови у 20 томах
  5. неславити — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови
  6. неславити — Несла́вити, -влю, -виш, -влять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)