1. Словник української мови у 20 томах

несправний

НЕСПРА́ВНИЙ, а, е.

1. Який має пошкодження; непридатний для дії, використання.

Обдивлялися [люди] снасті у возів, у плугів, що несправне – справляли (Панас Мирний);

Німці, утікаючи, покинули серед шляху тулуб несправної гармати (М. Стельмах).

2. Неакуратний, недобросовісний при виконанні своїх обов'язків, доручень і т. ін.

– Він добрий син, а несправний солдат, а несправних б'ють... (О. Стороженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. несправний — неспра́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. несправний — -а, -е. 1》 Який має пошкодження; непридатний для дії, використання. 2》 Неакуратний, недобросовісний при виконанні своїх обов'язків, доручень і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. несправний — ЗІПСО́ВАНИЙ у знач. прикм. (який зіпсувався, став непридатним для використання, вживання), ПОШКО́ДЖЕНИЙ, УШКО́ДЖЕНИЙ, ЗОПСО́ВАНИЙ рідше, ЗІПСУ́ТИЙ розм., ЗОПСУ́ТИЙ рідше, ПО́РЧЕНИЙ розм.; ДЕФЕ́КТНИЙ, БРАКО́ВАНИЙ, ГАНДЖОВИ́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови
  4. несправний — НЕСПРА́ВНИЙ, а, е. 1. Який має пошкодження; непридатний для дії, використання. Обдивлялися [люди] снасті у возів, у плугів, що несправне — справляли (Мирний, III, 1954, 60); Німці, утікаючи, покинули серед шляху тулуб несправної гармати (Стельмах, II... Словник української мови в 11 томах
  5. несправний — Несправний, -а, -е Неаккуратный, неисправный. Словник української мови Грінченка