несправний
ЗІПСО́ВАНИЙ у знач. прикм. (який зіпсувався, став непридатним для використання, вживання), ПОШКО́ДЖЕНИЙ, УШКО́ДЖЕНИЙ, ЗОПСО́ВАНИЙ рідше, ЗІПСУ́ТИЙ розм., ЗОПСУ́ТИЙ рідше, ПО́РЧЕНИЙ розм.; ДЕФЕ́КТНИЙ, БРАКО́ВАНИЙ, ГАНДЖОВИ́ТИЙ розм. (який має дефект, ваду); НЕСПРА́ВНИЙ, ПОЛА́МАНИЙ, ЗЛА́МАНИЙ (який поламався). Інколи.. починали (дзиґарі) хрипіти, але зіпсовані дзвоники не дзвонили (О. Полторацький); Каже (Масляк), "пив мадеру.. і порчене пиво" (Г. Квітка-Основ'яненко); Дефектний (бракований) товар; Утікаючи, покинули (загарбники) серед шляху тулуб несправної гармати (М. Стельмах); На дверях висів засув з поламаним замком (Л. Смілянський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- несправний — неспра́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- несправний — -а, -е. 1》 Який має пошкодження; непридатний для дії, використання. 2》 Неакуратний, недобросовісний при виконанні своїх обов'язків, доручень і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- несправний — НЕСПРА́ВНИЙ, а, е. 1. Який має пошкодження; непридатний для дії, використання. Обдивлялися [люди] снасті у возів, у плугів, що несправне – справляли (Панас Мирний); Німці, утікаючи, покинули серед шляху тулуб несправної гармати (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- несправний — НЕСПРА́ВНИЙ, а, е. 1. Який має пошкодження; непридатний для дії, використання. Обдивлялися [люди] снасті у возів, у плугів, що несправне — справляли (Мирний, III, 1954, 60); Німці, утікаючи, покинули серед шляху тулуб несправної гармати (Стельмах, II... Словник української мови в 11 томах
- несправний — Несправний, -а, -е Неаккуратный, неисправный. Словник української мови Грінченка