1. Словник української мови у 20 томах

нестерпучість

НЕСТЕРПУ́ЧІСТЬ, чості, ж.

Абстр. ім. до нестерпу́чий.

Тільки лампи та канделябри лишились цілими і завзято заливали цілу руїну світом, до нестерпучості ясним (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нестерпучість — нестерпу́чість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. нестерпучість — -чості, ж. Абстр. ім. до нестерпучий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нестерпучість — НЕСТЕРПУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до нестерпу́чий. Тільки лампи та канделябри лишились цілими і завзято заливали цілу руїну світом, до нестерпучості ясним (Коцюб., II, 1955, 89). Словник української мови в 11 томах