нести

НЕСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. ніс, несла́, ло́; недок.

1. кого, що. Узявши кого-, що-небудь у руки або навантаживши на себе, переміщати, доставляти кудись.

На руках несе [жінка] малу дитину (Леся Українка);

Василинка ж уже несе на стіл миски і ложки (М. Стельмах);

З найближчих сіл лісовими стежками бійці несли на плечах важкі човни (О. Гончар);

// перен. Мати, містити в собі.

Хоча Іван Ярош ніс додому радісну звістку, але в душі його не було спокою (М. Стельмах);

Він попрощався з Вірою Павлівною і пішов, гірку зневагу несучи в грудях... (Г. Хоткевич);

Грому гордого погрози Повітря стомлене несе (М. Рильський);

// перен. Маючи що-небудь, передавати його іншим.

Євангелисти несли людям добру звістку.

2. кого, що. З великою швидкістю везти, пересувати кого-, що-небудь.

Коні несуть його – він же у возі відкинувся навзнак (М. Зеров);

Маленький .. автомобіль чеської марки безгучно несе нас рівною, білою пеленою шляху до Яблунева (Т. Масенко);

Від Золотих воріт добрі коні несли просторі сани (Н. Рибак);

// Захопивши силою свого руху, швидко пересувати (про вітер, течію води і т. ін.).

Вітрило-вітре, господине! Нащо ти вієши, несеш... Хановські стріли? (Т. Шевченко);

Вітер зірвав одну сорочку і несе (Ю. Яновський);

[Надія:] Мало не втопилась! Запливла далеко і ніяк до берега не могла добитись. Течія несе!.. (О. Корнійчук);

// безос.

Остап опиравсь бистрині з усієї сили, але його кіл мало що помагав: пліт несло серединою річки (М. Коцюбинський);

// Змушувати йти куди-небудь.

Щось нестримно несло його геть з рідного села (О. Довженко);

// безос. Про небажану появу когось.

[Одарка:] Це вже й Микиту несе! (М. Кропивницький).

3. що. Розносити, поширювати, ширити що-небудь.

Вітер несе з холодком пахощі степової рослини (Панас Мирний);

// чим, безос. Поширюючись у просторі, повітрі, ставати відчутним (про тепло, холод, запах і т. ін.).

Віяло раннім холодом, відкись несло димом (І. Франко);

Від коняки несло потом і ремінною збруєю (Григорій Тютюнник);

Бистрик завів Андрія в гірницьку їдальню, що з неї несло пахощами смачної їжі (С. Чорнобривець).

4. що, перен. Виконувати які-небудь обов'язки, доручення і т. ін.

Друкарі й шофери добре несли вахту, виконуючи цю роботу вже не перший раз (В. Кучер);

Всім стало на мить весело від войовничого вигляду хлоп'яти, від того, з яким запалом і старанністю несе воно свою нехитру службу (О. Гончар).

5. що, перен. Бути причиною чого-небудь; приносити з собою як наслідок.

Тривалий термін виробництва фільму несе збиток не тільки фабриці, але й країні, режисеру, сценаристу в плані якості (О. Довженко);

Семенові байдуже, що сідає сонце, що з ярів виступає ніч, несучи спочинок усім трудящим (М. Коцюбинський);

// Давати прибуток, вигоду.

[Пан Зефірин:] Маю тут 50 моргів луки, а досі мені морг ніс ледве 10 ринських чистого доходу (І. Франко).

6. що, спец. Тримати на собі, бути опорою для чого-небудь.

Однорічна трав'яниста рослина [гірчака] з розгалуженим стеблом, часто червонуватим, яке несе блискучі довгасто-ланцетні листки (з наук. літ.);

Дерево [лісової яблуні] від 6 до 18 м заввишки має здебільшого широку крону, яка несе багато дрібних гілочок (з наук. літ.).

7. що і без дод., перен., розм. Говорити що-небудь нерозумне, несерйозне і т. ін.; верзти.

Цибелла же була ласуха, .. До того ж страшна говоруха, О всякій всячині несе (І. Котляревський).

8. зі сл. яйця. Відкладати яйця (про птахів).

І чорна курка білі яйця несе (прислів'я);

Чув хлопчина, як казали люди, що в неї на птахофермі кури золоті яєчка несуть (О. Донченко).

(1) Нести́ ва́хту – чергувати, перебувати на якому-небудь посту на судні.

Всупереч усім правилам морської служби штурман Ільїн сам ніс вахту біля штурвала (О. Довженко);

(2) Нести́ відповіда́льність (рідше одві́т) – бути відповідальним за кого-, що-небудь.

Стільки років жив він у тому переконанні, що тільки Галя несе цілковиту відповідальність .. за їх розбите гніздо (Ірина Вільде);

[Пушкар:] Умів грішить – умій нести одвіт! (Л. Дмитерко);

У разі невиконання або неякісного виконання обов'язків за контрактом сторони несуть відповідальність згідно з законодавством і цим контрактом (з мови документів);

Нести́ гріх див. гріх;

(3) Нести́ слу́жбу – виконувати певну роботу, обов'язки, доручення тощо.

Півстоліття несе Глушак службу в тайзі (О. Довженко);

Вартові встали і пішли мостом нести службу (Григорій Тютюнник);

(4) Нести́ хулу́ – ганити, ганьбити.

[Маруся:] Василю! Змовчи, будь ласка, не неси хули... (Панас Мирний);

Під плече́ [взя́ти (покла́сти і т. ін.)]; Під плече́м [нести́ і т. ін. / покла́сти і т. ін.] див. плече́.

◇ Баляндра́си понести́ / нести́ див. понести́;

Бог (Госпо́дь) несе́ / прині́с див. Бог;

Ви́везти (ви́тягти, ви́нести, понести́) / виво́зити (витяга́ти, вино́сити, нести́) на свої́х пле́ча́х (на собі́) див. виво́зити;

(5) Ви́соко нести́ (трима́ти) го́лову – поводити себе гордо, впевнено, з почуттям власної гідності.

Біля воріт фабрики товчуться люди .. Вони лагідно зазирають у вічі всім, хто впевнено ходить, хто твердо ставить ногу і високо несе голову: то, мабуть, хазяї, службовці (Ю. Яновський);

– Адже ти.. – великий чоловік! На тебе світ очима пряде, стежить, як ти сів, як устав, як рушив, як пішов!.. Все це мусиш собі назавжди взяти втямки та й тримати голову високо (О. Гончар);

Душа́ несе́ тяга́р див. душа́;

Кла́сти (нести́, прино́сити, склада́ти і т. ін.) / покла́сти (принести́, скла́сти і т. ін.) на ві́вта́р (на олта́р) див. кла́сти;

Куди́ чорти́ несу́ть? <�Куди́ чорт несе́?> див. чорт;

(6) Ле́две (наси́лу) но́ги нести́ (носи́ти) – не мати змоги нормально йти (від старості, втоми, переживань і т. ін.).

А так утомилась... Ледве, ледве несу ноги! (Т. Шевченко);

– Ху! – зітхнув Іван і поплентався до попаді, ледве ноги несе (Україна сміється);

Ле́две (наси́лу) но́ги несу́ть (но́сять) див. нога́;

Лиха́ годи́на несе́ / занесла́ (принесла́, приволокла́ і т. ін.) див. годи́на¹;

Лихи́й несе́ / прині́с (поні́с) див. лихи́й¹;

Ли́хо несе́ / принесло́ див. ли́хо¹;

Моро́ка несе́ див. моро́ка;

(7) Нести́ (верну́ти, гони́ти і т. ін.) ахіне́ю, фам. – говорити нісенітниці, висловлювати що-небудь нерозумне, беззмістовне і т. ін.

– А все-таки про кого це він ахінею ніс? – Та розхвалював твою нову повість (Ф. Маківчук);

Верне всяку ахінею, Аж шипить чорнильний гад... (Д. Білоус);

А то сидить в брилі, в кереї, З товстою книжкою в руках, І всім, бач, гонить ахінею І спорить о своїх правах! (І. Котляревський);

Щоб здіймати ахінею – Треба ж буть не при собі! (П. Тичина);

(8) Нести́ [весь] тяга́р на свої́х пле́ча́х (на собі́) – самому виконувати всі види робіт.

Бабця сама несла весь тягар на собі, не допускаючи Марусю навіть до дрібниць (Г. Хоткевич);

(9) Нести́ ка́ру – бути покараним за погані вчинки.

Особи, що деруть сорочачі або ластівчині яйця, обов'язково несуть кару – рябіють (О. Донченко);

(10) Нести́ поку́ту – виконувати що-небудь небажане, неприємне, ніби як покарання за щось.

– На фермі що робите? – Покуту несу. Важку покуту, чоловіче добрий (Григір Тютюнник);

(11) Нести́ (рідко носи́ти) [свій (важки́й, тяжки́й)] хрест – терпляче долати труднощі, незгоди, все, що стало неминучим у чиєму-небудь житті.

Йому навіть приємно було уявляти себе убогим, забутим, стертим великим процесом. Він мученик і добровільно несе свій хрест (М. Коцюбинський);

– Але я гаряче вірю й хрест терпляче Вік нести аж до гробу свій буду (І. Манжура);

– Кожному дано нести свій хрест – терпіння і надію (Б. Харчук);

І хреста тобі зовсім не треба. – За життя важкого ніс хреста (А. Малишко);

Тяжкий свій хрест мовчки несло жіноцтво у війну (М. Стельмах);

– Я відчуваю: вповні твої муки, але знай, не лише ти одна носиш хрест, його носить кожний у житті (О. Кобилянська);

(12) Нести́ [своє́] ярмо́ – покірно й терпляче витримувати життєві незгоди, випробування і т. ін.

І коли що полегшує мені нести це ярмо, так це те, що бачу, як руський народ, хоч він гноблений.., все-таки поволі підноситься, відчуває .. жадобу світла, правди та справедливості (І. Франко);

Після цього Павло сказав Явдосі: “Хай ти сказишся, більше і пальцем не торкну”. І справді, більше не чіпав і покірно, без ремства ніс своє ярмо (Григорій Тютюнник);

(13) Нести́ (сі́яти) смерть – знищувати, позбавляти життя багатьох.

Ти тремтиш, ти поблід, лиходію? Ніс ти смерть – умри ж тепер сам! (М. Рильський);

Багато їх, цих танків, і завтра після перепочинку вони рушать далі, туди, на схід, щоб сіяти смерть (А. Хижняк);

(14) Нести́ (терпі́ти і т. ін.) оби́ду – страждати за кого-, що-небудь.

– Мою ти знаєш гору Іду І ліс, де з капищем олтар; За них несу таку обиду, Якой не терпить твій свинар! (І. Котляревський);

(15) Нести́ тяга́р на свої́х пле́чах (на собі́) – мати обтяжливі обов'язки, виконувати важку, велику за обсягом роботу, здійснювати якусь дуже складну справу.

– Я оце щойно прийшов з роботи і трохи втомлений... – О, розумію, .. розумію... Такий тягар нести на своїх плечах, такий тягар... (М. Ю. Тарновський);

Бабця сама несла весь тягар на собі, не допускаючи Марусю навіть до дрібниць (Г. Хоткевич);

(16) Нести́ тяга́р у се́рці – зазнавати душевних страждань, тяжко переживати.

Ти [Т. Шевченко] в серці ніс тягар його [народу] великий, Святий тягар народної скорботи (В. Самійленко);

Нете́ча несе́ див. нете́ча;

Носи́ти (нести́) на собі́ сліди́ див. носи́ти;

(17) Пливти́, куди́ вода́ несе́ (д) див. плисти́;

Пливти́ (плисти́, іти́ і т. ін.) / попливти́ (поплисти́, піти́ і т. ін.) за течіє́ю (рідше по течії́, куди́ вода́ несе́) див. плисти́;

Понести́ / нести́ на язика́х (на язику́) див. понести́;

Самі́ но́ги несу́ть (но́сять) / понесли́ див. нога́;

Сатана́ несе́ див. сатана́;

Тяжки́й хрест не́сти див. хрест;

(18) Хоч іко́ну малю́й та в це́ркву не́си (д) див. малюва́ти;

Чи дале́ко Госпо́дь несе́ див. Госпо́дь;

Чорт (ді́дько, нечи́стий, лихи́й і т. ін.) несе́ (но́сить) / поні́с (прині́с, розноси́в) <�Нечи́ста (вра́жа) си́ла несе́ (но́сить) / понесла́ (принесла́, розноси́ла)> <�Чорти́ несу́ть / прине́сли́ (зневажл. притаска́ли)> див. чорт;

(19) Чорти́ несу́ть (д) див. чорт.