нести

Значення в інших словниках

1. нести — (взявши в руки, переміщати) двигати, (з великими зусиллями) перти, цупити, діал. гирити, (про вітер) гнати. Словник синонімів Полюги
2. нести — нести́ дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
3. нести — Переносити, переміщати; (куди) вносити, заносити; (звідки) виносити; (важке) тарабанити, перти; (їздця) мчати; П. розносити, ширити <н. Словник синонімів Караванського
4. нести — Принести, волокти, носити, носитися, пиряти, перти, приносити, приношати, притарабанювати, притахтарювати, прителющувати, притеребенювати, притеребити, притирювати, притягати, підносити, розносити, розношати, розношувати, тарабанити, таскати... Словник синонімів Вусика
5. нести — -су, -сеш; мин. ч. ніс, несла, несло; недок. 1》 перех. Узявши кого-, що-небудь у руки або навантаживши на себе, переміщати, доставляти кудись. || перен. Мати в собі, містити. || перен. Маючи що-небудь, передавати його іншим. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. нести — НЕСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. ніс, несла́, ло́; недок. 1. кого, що. Узявши кого-, що-небудь у руки або навантаживши на себе, переміщати, доставляти кудись. На руках несе [жінка] малу дитину (Леся Українка); Василинка ж уже несе на стіл миски і ложки (М. Словник української мови у 20 томах
7. нести — Ніс, ніс, а на порозі пустив. Про необережного, що пильнував діла, та при кінці знищив одним рухом. Як тяжко сплисти море, так то й тяжко знести горе. Нещастя дуже тяжко переживати, мов море переплисти. Осел вино носить, а воду п'є. Приповідки або українсько-народня філософія
8. нести — Несу, несеш, недок. Говорити (частіше — дурниці). Що? Що він несе? (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
9. нести — баляндра́си понести́ / не́сти, жарт. Почати розповідати, говорити про щось несерйозне, неважливе і т. ін. І молодиці-цокотухи Тут баляндраси понесли (І. Котляревський). вино́сити (нести́) / ви́нести на свої́х пле́ча́х (на собі́). Фразеологічний словник української мови
10. нести — ВЕРЗТИ́ розм. (говорити, розповідати щось нерозумне, беззмістовне), ПЛЕСТИ́ розм., МОЛО́ТИ розм., ЛЯ́ПАТИ розм., ПЛЕСКА́ТИ розм., ВАРНЯ́КАТИ зневажл., ПАТЯ́КАТИ зневажл., ТОРО́ЧИТИ зневажл., ВЕРЗЯ́КАТИ зневажл., НЕСТИ́ розм. рідко. — Док. Словник синонімів української мови
11. нести — Не́сти́, несу́, несе́ш, несе́, несу́ть; ніс, несла́, несли́; ні́сши; неси́, несі́м, несі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
12. нести — НЕСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. ніс, несла́, ло́; недок. 1. перех. Узявши кого-, що-небудь у руки або навантаживши на себе, переміщати, доставляти кудись. На руках несе [жінка] малу дитину (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах