нести

баляндра́си понести́ / не́сти, жарт. Почати розповідати, говорити про щось несерйозне, неважливе і т. ін. І молодиці-цокотухи Тут баляндраси понесли (І. Котляревський).

вино́сити (нести́) / ви́нести на свої́х пле́ча́х (на собі́). Виконувати тяжкі, відповідальні обов’язки, долати якісь труднощі і т. ін. самостійно, без чиєї-небудь допомоги. Головний тягар наступу в ці дні виносили на собі сапери (О. Гончар); Я сам учителював довгенько, починаючи з важкого дня для нашого народу та й для нашої школи 1919 року, я на власні очі бачив, яку многотрудну, воістину подвижницьку роботу несли на своїх плечах і сільські, і міські вчителі (М. Рильський); // Зазнавати на собі тягар чого-небудь. Те (погане життя), що було колись в Ковалівці, люди винесли на своїх плечах, бодай воно більше не верталося (В. Кучер); — Орали ми землю на коровах? Орали. Їли хліб пополам з половою? Їли. Винесли війну на своїх плечах? Винесли (А. Хорунжий).

ви́соко нести́ (трима́ти) го́лову. Поводити себе гордо, впевнено, з почуттям власної гідності. Біля воріт фабрики товчуться люди .. Вони лагідно зазирають у вічі всім, хто впевнено ходить, хто твердо ставить ногу і високо несе голову: то, мабуть, хазяї, службовці (Ю. Яновський); — Адже ти..— великий чоловік! На тебе світ очима пряде, стежить, як ти сів, як устав, як рушив, як пішов!.. Все це мусиш собі назавжди взяти втямки та й тримати голову високо (О. Гончар).

душа́ несе́ тяга́р чия. Хто-небудь болісно переживає, тужить, страждає; комусь дуже важко. Про що він (Хмельницький) думав, сам на сам з собою, опівночі, напередодні бою? Який душа несла його тягар, про що тоді він радився із Богом? Те знає лиш перо і каламар (Л. Костенко).

куди́ но́ги несу́ть / понесу́ть, перев. зі сл. піти́, втіка́ти і т. ін. У будь-якому напрямку, куди-небудь, не вибираючи дороги. Я був битий і словами і своїми власними думками! Отож утікав від цих побоїв, куди ноги несли (Л. Мартович); Ледве дочекавшись зміни, Надійка вибігла на вулицю і пішла тротуаром так, без мети, просто куди ноги несли (В. Козаченко); Кожний тільки й думав, щоб вихопитися з оцього жахливого крутіжа й втекти, куди його ноги понесуть (Б. Лепкий).

ле́две (наси́лу) но́ги нести́ (носи́ти). Не мати змоги нормально йти (від старості, втоми, переживань і т. ін.). А так утомилась... Ледве, ледве несу ноги! (Т. Шевченко); — Ху! — зітхнув Іван і поплентався до попаді, ледве ноги несе (Україна сміється).

ле́две (наси́лу) но́ги несу́ть (но́сять) кого і без додатка. Хто-небудь дуже втомлений, виснажений від роботи, старості, переживань і т. ін. Іде (козак) смутний, невеселий, Ледве несуть ноги (Т. Шевченко); Старий батько з усієї сили З молодицями танцює Та двір вимітає .. Знай бігає, а самого Ледве ноги носять (Т. Шевченко); Настала Петрівка. Нимидора насилу одговілась, вже її насилу носили ноги (І. Нечуй-Левицький).

лиха́ годи́на несе́ / занесла́ (принесла́, приволокла́ і т. ін.) кого, зневажл. Уживається для вираження незадоволення з приводу прибуття когось небажаного куди-небудь або небажаного пересування кого-небудь кудись. Завалували собаки у дворі.— Когось несе лиха година! — промовив він і знову принявся (прийнявся) за чай (Панас Мирний); Занесла мене лиха година в невеличкий повітовий город N (В. Винниченко); І принесла-таки лиха година .. отого непросипленного п’янюгу,— зашепотів Єремія до Гризельди (І. Нечуй-Левицький); Прийшов (Осел). А Громовик до його (нього) обізвавсь: “Чого це ти тут опинився? І як це ти сюди пропхавсь?” “Приволокла лиха година!” (Л. Глібов).

лихи́й несе́ / прині́с (поні́с) кого, що, зневажл. Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-, чого-небудь або небажаного руху кудись; іде хтось. Аж ось лихий царя несе З законами, з мечем, з катами (Т. Шевченко); (Марися) Хотіла вчора увечері вийти до Миколи, аж тут лихий приніс письмоводителя (І. Карпенко-Карий).

ли́хо несе́ / принесло́ кого, що, зневажл. Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-, чого-небудь або небажаного руху кудись; іде хтось. — Лихо несе їх. Уже близько. Всім залишатись на своїх місцях. І ні звуку! (З журналу). ли́хо надно́сить. Аж тут лихо надносить комісара. Панотець його знає (Л. Мартович).

моро́ка несе́ кого, зневажл. Уживається для вираження незадоволення у зв’язку з небажаною появою кого-небудь або недоречністю чиїхось намірів іти, їхати, збиратися кудись. — Куди тебе морока несе опівночі? — Ятери хочу потрусити (Григорій Тютюнник).

нести́ (верну́ти, гони́ти і т. ін.) ахіне́ю, фам. Говорити нісенітниці, висловлювати нерозумне, беззмістовне і т. ін. — А все-таки про кого це він ахінею ніс? — Та розхвалював твою нову повість (Ф. Маківчук); Верне всяку ахінею, Аж шипить чорнильний гад… (Д. Білоус); А то сидить в брилі, в кереї, З товстою книжкою в руках, І всім, бач, гонить ахінею І спорить о своїх правах! (І. Котляревський).

нести́ (кла́сти, ки́дати і т. ін.) / принести́ (покла́сти, ки́нути і т. ін.) що на вівта́р чого, уроч. Жертвувати чим-небудь, самовіддано працювати в ім’я чогось. Сорок літ, все життя, тіло й душу свою несла.. (артистка) на вівтар того, що “так безмежно любила” (Остап Вишня); Звання присвоєне промисловцеві Гаврошу Клумакі, який поклав так багато сил на вівтар вітчизни (С. Скляренко); У серці народнім не стихають біль і туга за синами й дочками, що поклали своє життя на вівтар Вітчизни в ім’я великої Перемоги (З газети).

нести́ свій (важки́й, тяжки́й) хрест. Терпляче зносити труднощі, все, що судилось і стало неминучим у чиємусь житті; виконувати свій обов’язок до кінця. Йому навіть приємно було уявляти себе убогим, забутим, стертим великим процесом. Він мученик і добровільно несе свій хрест (М. Коцюбинський); Проти рожна перти, Проти хвиль плисти, Сміло аж до смерті Хрест важкий нести (І. Франко); Тяжкий свій хрест мовчки несло жіноцтво у війну (М. Стельмах); — Кожному дано нести свій хрест — терпіння і надію (Б. Харчук).

нести́ (своє́) ярмо́. Покірно й терпляче витримувати життєві незгоди, випробування і т. ін. І коли що полегшує мені нести це ярмо, так це те, що бачу, як руський народ, хоч він гноблений.., все-таки поволі підноситься, відчуває .. жадобу світла, правди та справедливості (І. Франко); Після цього Павло сказав Явдосі: “Хай ти сказишся, більше і пальцем не торкну”. І справді, більше не чіпав і покірно, без ремства ніс своє ярмо (Григорій Тютюнник).

нести́ тяга́р на свої́х пле́чах (на собі́). Мати обтяжливі обов’язки, виконувати важку, велику за обсягом роботу, здійснювати якусь дуже складну справу. — Я оце щойно прийшов з роботи і трохи втомлений…— О, розумію, .. розумію… Такий тягар нести на своїх плечах, такий тягар… (М. Ю. Тарновський); Бабця сама несла весь тягар на собі, не допускаючи Марусю навіть до дрібниць (Г. Хоткевич).

нете́ча несе́ кого, зневажл. Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-, чого-небудь. (Катря:) Тьфу! До людей саме сватів засилають, а до нас нетеча Зілю несе (С. Васильченко).

носи́ти (нести́) на собі́ сліди́ чого. Мати, зберігати ознаки, вплив чого-небудь. Хто б що не робив і як його не робив на користь народові — все то буде носити на собі сліди всесвітнього поступу та розвою (Панас Мирний); Українська поезія середини ХІХ ст. (50–70 рр.) несла на собі сліди могутнього впливу Тараса Шевченка, і навіть саме її існування певною мірою пов’язано з його іменем, з гучною славою “Кобзаря” (З журналу).

пливти́ (плисти́, іти́ і т. ін.) / попливти́ (поплисти́, піти́ і т. ін.) за течіє́ю (по течії́). Пасивно підкорятися обставинам, нічого не роблячи, щоб змінити їх; не протидіяти. Сидір Сидорович тим часом уже втягнувся (у крадіжку), зав’язав сумнівні знайомства, заплутався .. і поплив за течією (В. Козаченко); (Олеся:) Я закохана в свою думку, і якщо і ця думка не спевниться (сповниться), тоді опущу руки і попливу по течії (М. Кропивницький). пливти́, куди́ вода́ несе́. — Ні порадою, ні силою не переможеш нашого товариства. Лучче (краще) пливи, куди вода несе (П. Куліш).

самі́ но́ги несу́ть (но́сять) / понесли́ кого, куди і без додатка. 1. Хто-небудь рухається в якомусь напрямку, не контролюючи себе. — Тягне було мене .. на той шлях, кудою понесли її на кладовище. Вийду на шлях, а самі ноги несуть мене на ту гору, де кладовище (І. Нечуй-Левицький); Він (Семен) чує, що ноги самі, без його волі, носять його по подвір’ю, руки самохіть підіймають усяке манаття (М. Коцюбинський); Ноги самі понесли (Сеспеля) нерівним, ковзким тротуаром до вокзалу (Ю. Збанацький). 2. Хто-небудь іде, рухається надзвичайно легко, залюбки, з бажанням. — То, сину, так завжди: до рідного дому ноги людину самі несуть… (О. Гончар); Як заграє у дуду — лист танцює на дубу, батько й мати “годі” — просять, самі ноги так і носять (П. Тичина).

хоч карти́ну малю́й з кого і без додатка. Хтось дуже гарний, вродливий і т. ін. Молодий (хлопець). А гарний — хоч картину малюй (І. Сочивець); Йому подобається і їхня (близнят) ніяковість, і їхня упертість, і молода сила, що проглядає навіть крізь незграбну одежу. “Одягни їх по-людськи — і хоч картину малюй” (М. Стельмах). хоч іко́ну малю́й та в це́ркву не́си. От і почав свою скриню перебирати, і таким вийшов, хоч ікону малюй та в церкву неси (М. Стельмах).

чорт (ді́дько, нечи́стий і т. ін.) несе́ / прині́с (поні́с); нечи́ста (си́ла) / несе́ принесла́ (понесла́) кого, грубо. Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-небудь десь або неприємних наслідків чийогось приходу кудись. Стукіт у двері. Всі обертаються. (Шалімов:) Ще когось чорт несе (І. Кочерга); — Та хто іде? — Максим! Який Максим?.. Ой горе… Дідько знов несе… (М. Стельмах); Яєць… нанесла (качка). За дітей помовка. Аж нечистая несе Голодного вовка (С. Руданський); — Німців чорт приніс — і ті нас не минули. Двоє курей були — постріляли (Ю. Збанацький); — Я не бачу тут нічого незвичайного, крім пороху і вибоїн. Чорт мене поніс у цю діру (О. Довженко); Нечистий поніс мене восени в гості до куми на перець (І. Нечуй-Левицький); — І звідкіль принесла його нечиста сила! — казали другі.— Тільки де два-три чоловіки зійдуться, то вже й його чортяка хоч-нехоч внесе туди! Не дав начитатися уволю (С. Васильченко). чорти́ несу́ть / прине́сли. — Сафрон Варчук! — здивовано промовив Тимофій. — Тьху! Куди його чорти несуть проти ночі? Чи не на відрізану землю подивитися? — аж підвівся Мірошниченко (М. Стельмах); — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може й сьогодні вночі. Не лежати ж йому отут у хаті? Ще когось чорти принесуть (В. Кучер). чорти́ притаска́ли. — Так от кого чорти притаскали до нього. Так от хто щосили тарабанить у двері (М. Стельмах). чорт (ді́дько) нані́с (позно́сив, понано́сив) (про всіх або багатьох). (Храпко:) А чорт їх (дітей) наніс сюди (Панас Мирний); — Я тобі казала: не гукай! — корила його Марія.. — А я знав, що їх там чорт позносив… (Панас Мирний); — І понаносив дідько на нашу голову всяку… шваль (Переклад С. Масляка). чортя́ка понесла́. (Сербин:) Понесла мене чортяка так зарані — і набрів замість Мар’яни старого диявола (С. Васильченко).