1. Приповідки або українсько-народня філософія

нести

Ніс, ніс, а на порозі пустив.

Про необережного, що пильнував діла, та при кінці знищив одним рухом.

Як тяжко сплисти море, так то й тяжко знести горе.

Нещастя дуже тяжко переживати, мов море переплисти.

Осел вино носить, а воду п'є.

Дурний робить, а інші наживаються його трудами.

Швидкий сам добіжить, а смирного Бог донесе.

Скорий та проворний сам за себе зробить діло, а праведному Бог допоможе.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нести — (взявши в руки, переміщати) двигати, (з великими зусиллями) перти, цупити, діал. гирити, (про вітер) гнати. Словник синонімів Полюги
  2. нести — нести́ дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. нести — Переносити, переміщати; (куди) вносити, заносити; (звідки) виносити; (важке) тарабанити, перти; (їздця) мчати; П. розносити, ширити <н. Словник синонімів Караванського
  4. нести — Принести, волокти, носити, носитися, пиряти, перти, приносити, приношати, притарабанювати, притахтарювати, прителющувати, притеребенювати, притеребити, притирювати, притягати, підносити, розносити, розношати, розношувати, тарабанити, таскати... Словник синонімів Вусика
  5. нести — -су, -сеш; мин. ч. ніс, несла, несло; недок. 1》 перех. Узявши кого-, що-небудь у руки або навантаживши на себе, переміщати, доставляти кудись. || перен. Мати в собі, містити. || перен. Маючи що-небудь, передавати його іншим. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. нести — НЕСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. ніс, несла́, ло́; недок. 1. кого, що. Узявши кого-, що-небудь у руки або навантаживши на себе, переміщати, доставляти кудись. На руках несе [жінка] малу дитину (Леся Українка); Василинка ж уже несе на стіл миски і ложки (М. Словник української мови у 20 томах
  7. нести — Несу, несеш, недок. Говорити (частіше — дурниці). Що? Що він несе? (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  8. нести — баляндра́си понести́ / не́сти, жарт. Почати розповідати, говорити про щось несерйозне, неважливе і т. ін. І молодиці-цокотухи Тут баляндраси понесли (І. Котляревський). вино́сити (нести́) / ви́нести на свої́х пле́ча́х (на собі́). Фразеологічний словник української мови
  9. нести — ВЕРЗТИ́ розм. (говорити, розповідати щось нерозумне, беззмістовне), ПЛЕСТИ́ розм., МОЛО́ТИ розм., ЛЯ́ПАТИ розм., ПЛЕСКА́ТИ розм., ВАРНЯ́КАТИ зневажл., ПАТЯ́КАТИ зневажл., ТОРО́ЧИТИ зневажл., ВЕРЗЯ́КАТИ зневажл., НЕСТИ́ розм. рідко. — Док. Словник синонімів української мови
  10. нести — Не́сти́, несу́, несе́ш, несе́, несу́ть; ніс, несла́, несли́; ні́сши; неси́, несі́м, несі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. нести — НЕСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. ніс, несла́, ло́; недок. 1. перех. Узявши кого-, що-небудь у руки або навантаживши на себе, переміщати, доставляти кудись. На руках несе [жінка] малу дитину (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  12. нести — Нести, -су́, -се́ш гл. 1) Нести. І чобітки в руках несе. Мет. 27. Ти, кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? Мет. Голову вгору несе, дивиться сміливо. Г. Барв. 293. 2) Нести (о птицахъ). Курка яйця несе. Словник української мови Грінченка