нести

НЕСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. ніс, несла́, ло́; недок.

1. перех. Узявши кого-, що-небудь у руки або навантаживши на себе, переміщати, доставляти кудись.

На руках несе [жінка] малу дитину (Л. Укр., І, 1951, 30);

Василинка ж уже несе на стіл миски і ложки (Стельмах, II, 1962, 74);

З найближчих сіл лісовими стежками бійці несли на плечах важкі човни (Гончар, III, 1959, 342);

// перен. Мати, містити в собі.

Хоча Іван Ярош ніс додому радісну звістку, але в душі його не було спокою (Стельмах, І, 1962, 418);

Він попрощався з Вірою Павлівною і пішов, гірку зневагу несучи в грудях… (Хотк., І, 1966, 55);

Грому гордого погрози Повітря стомлене несе (Рильський, І, 1956, 28);

// перен. Маючи що-небудь, передавати його іншим.

Наше мистецтво об’єднує людей тому, що несе в маси найпередовіші ідеї епохи, найгуманнішу мораль, найблагородніші ідеали (Мист., 1, 1962, 11).

◊ Ви́соко нести́ го́лову див. ви́соко;

Нести́ весь тяга́р — самому виконувати всі види робіт.

Бабця сама несла весь тягар на собі, не допускаючи Марусю навіть до дрібниць (Хотк., II, 1966, 11).

2. перех. З великою швидкістю везти, пересувати кого-, що-небудь.

Коні несуть його — він же у возі відкинувся навзнак (Зеров, Вибр., 1966, 235);

Маленький.. автомобіль чеської марки безгучно несе нас рівною, білою пеленою шляху до Яблунева (Мас., Під небом.., 1961, 73);

Від Золотих воріт добрі коні несли просторі сани (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 7);

// Захопивши силою свого руху, швидко пересувати (про вітер, течію води і т. ін.).

Вітрило-вітре, господине! Нащо ти вієши, несеш… Хановські стріли? (Шевч., II, 1953, 338);

Вітер зірвав одну сорочку і несе (Ю. Янов., IV, 1959, 26);

[Надія:] Мало не втопилась! Запливла далеко і ніяк до берега не могла добитись. Течія несе!.. (Корн., II, 1955, 283);

// безос.

Остап опиравсь бистрині з усієї сили, але його кіл мало що помагав: пліт несло серединою річки (Коцюб., І, 1955, 355);

// Змушувати йти куди-небудь.

Щось нестримно несло його геть з рідного села (Довж., І, 1958, 288);

// безос.

[Одарка:] Це вже й Микиту несе! (Кроп., І, 1958, 63).

◊ Ді́дько несе́ див. ді́дько;

Куди́ (зві́дки) бог несе́? див. бог;

Куди́ (зві́дки) нечи́стий (чорт, чорти́ і т. ін.) несе́ (несу́ть)? — уживається як запитання, щоб вияснити, куди або звідки змушують якісь причини рухатися кого-небудь.

— Куди тебе чорти несуть?! — скрикнула Антоніна, побачивши, як один дуже-таки побитий німецький офіцер.., перехопившись через тин, біг до неї городом (Довж., І, 1958, 369);

Куди́ но́ги несу́ть див. нога́;

Ле́две (наси́лу) но́ги нести́ див. нога́;

Лиха́ годи́на (лихи́й, нечи́стий і т. ін.) несе́ — уживається для вираження незадоволення з приводу чиєїсь небажаної появи де-небудь.

— Когось несе лиха година! — промовив він (Мирний, І, 1954, 304);

— Ой мені лишечко! — думаю я собі, — це ж сам нечистий несе Хаброню! (Н.-Лев., III, 1956. 254);

А ж ось лихий царя несе (Шевч., II, 1953, 351);

Но́ги не несу́ть див. нога́;

Самі́ но́ги несу́ть (несли́) див. нога́;

Чи дале́ко госпо́дь несе́? див. госпо́дь.

3. перех. Розносити, розповсюджувати, поширювати що-небудь.

Вітер несе з холодком пахощі степової рослини (Мирний, IV, 1955, 310);

// неперех., безос., чим. Поширюючись повітрям, ставати відчутним.

Віяло раннім холодом, відкись несло димом (Фр., IV, 1950, 268);

Від коняки несло потом і ремінною збруєю (Тют., Вир, 1964, 326);

Бистрик завів Андрія в гірницьку їдальню, що з неї несло пахощами смачної їжі (Чорн., Красиві люди, 1961, 14).

4. перех., перен. Виконувати які-небудь обов’язки, доручення і т. ін.

Друкарі й шофери добре несли вахту, виконуючи цю роботу вже не перший раз (Кучер, Голод, 1961, 148);

Всім стало на мить весело від войовничого вигляду хлоп’яти, від того, з яким запалом і старанністю несе воно свою нехитру службу (Гончар, Маша.., 1959, 19).

Нести́ відповіда́льність — бути відповідальним за кого-, що-небудь перед кимсь, чимсь.

Стільки років жив він у тому переконанні, що тільки Галя несе цілковиту відповідальність.. за їх розбите гніздо (Вільде, Винен.., 1959, 75);

Нести́ одві́т див. відві́т;

Нести́ слу́жбу див. слу́жба.

5. перех., перен. Бути причиною чого-небудь; приносити з собою як наслідок.

Тривалий термін виробництва фільму несе збиток не тільки фабриці, але й країні, режисеру, сценаристу в плані якості (Довж., III, 1960, 202);

Семенові байдуже, що сідає сонце, що з ярів виступає ніч, несучи спочинок усім трудящим (Коцюб., І, 1955, 128);

Ленінська зовнішня політика КПРС несе народам мир і дружбу, і тому вона зустрічає з їх боку гарячу підтримку й схвалення (Ком. Укр., 10, 1967, 24);

// Давати прибуток, вигоду.

[Пан Зефірин:] Маю тут 50 моргів луки, а досі мені морг ніс ледве 10 ринських чистого доходу (Фр., II, 1950, 372).

◊ Важки́й хрест нести́ див. важки́й;

Нести́ гріх — бути винним, відчувати за собою вину в чому-небудь.

Кожен з нас несе гріх за собою.. Чого ж одному прощено, один забувся про його, наче спокутував, а мені нема ні забуття, ні спокути? (Мирний, І, 1949, 391);

Нести́ ка́ру — бути покараним за погані вчинки.

Особи, що деруть сорочачі або ластівчині яйця, обов’язково несуть кару — рябіють (Донч., VI, 1957, 7);

Нести́ поку́ту — виконувати що-небудь небажане, неприємне, ніби як покарання за щось.

— На фермі що робите? — Покуту несу. Важку покуту, чоловіче добрий (Тют., Вир, 1964, 111).

6. перех., спец. Тримати на собі, бути опорою для чого-небудь.

Однорічна трав’яниста рослина [гірчака] з розгалуженим стеблом, часто червонуватим, яке несе блискучі довгасто-ланцетні листки (Лікар. рослини.., 1958, 93);

Дерево [лісової яблуні] від 6 до 18 м заввишки має здебільшого широку крону, яка несе багато дрібних гілочок (Сад. і ягідн., 1957, 11).

7. перех. і неперех., перен., розм. Говорити що-небудь нерозумне, несерйозне і т. ін.

Цибелла же була ласуха, .. До того ж страшна говоруха, О всякій всячині несе (Котл., І, 1952, 218).

◊ Баляндра́си нести́ див. баляндра́си.

8. перех. Відкладати яйця (про птахів).

І чорна курка білі яйця несе (Укр.. присл.., 1955, 276);

Чув хлопчина, як казали люди, що в неї на птахофермі кури золоті яєчка несуть (Донч., VI, 1957, 485).