1. Словник української мови у 20 томах

нетанучий

НЕТА́НУЧИЙ, а, е.

Який не перетворюється на воду, не тане (про сніг, лід і т. ін.).

Маринка ловила в долоні нетанучі сніжинки, обсипала ними тата (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нетанучий — нета́нучий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нетанучий — -а, -е. Який не розтає (про сніг, лід і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нетанучий — НЕТА́НУЧИЙ, а, е. Який не розтав (про сніг, лід і т. ін.). Маринка ловила в долоні нетанучі сніжинки, обсипала ними тата (Мушк., Серце.., 1962, 284). Словник української мови в 11 томах