нетанучий

нета́нучий

-а, -е.

Який не розтає (про сніг, лід і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нетанучий — нета́нучий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нетанучий — НЕТА́НУЧИЙ, а, е. Який не перетворюється на воду, не тане (про сніг, лід і т. ін.). Маринка ловила в долоні нетанучі сніжинки, обсипала ними тата (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
  3. нетанучий — НЕТА́НУЧИЙ, а, е. Який не розтав (про сніг, лід і т. ін.). Маринка ловила в долоні нетанучі сніжинки, обсипала ними тата (Мушк., Серце.., 1962, 284). Словник української мови в 11 томах