нетанучий
нета́нучий
-а, -е.
Який не розтає (про сніг, лід і т. ін.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нетанучий — нета́нучий прикметник Орфографічний словник української мови
- нетанучий — НЕТА́НУЧИЙ, а, е. Який не перетворюється на воду, не тане (про сніг, лід і т. ін.). Маринка ловила в долоні нетанучі сніжинки, обсипала ними тата (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
- нетанучий — НЕТА́НУЧИЙ, а, е. Який не розтав (про сніг, лід і т. ін.). Маринка ловила в долоні нетанучі сніжинки, обсипала ними тата (Мушк., Серце.., 1962, 284). Словник української мови в 11 томах