1. Словник української мови у 20 томах

неуважно

НЕУВА́ЖНО.

Присл. до неува́жний.

[Олімпіада Іванівна (слухала його неуважно):] Так ви поговорите з Любочкою? (Леся Українка);

Грав [Бронко] цим разом неуважно, бо раз по раз кидав очима за Сташкою, що мелькала в танці (Ірина Вільде);

Коли Сергій вдруге зайшов до земельного відділу, Кульчицький зустрів його холодно й неуважно (В. Козаченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неуважно — неува́жно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. неуважно — пр., (слухати) краєм вуха. Словник синонімів Караванського
  3. неуважно — Присл. до неуважний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. неуважно — БА́ЙДУ́ЖЕ (не виявляючи інтересу), БАЙДУ́ЖНО рідше, БАЙДУ́ЖО рідше, БАЙДУ́ЖКИ розм., ІНДИФЕРЕ́НТНО книжн., БАЙДУ́ЖЛИВО рідко, ВІДЧУ́ЖЕНО підсил.; АПАТИ́ЧНО, ЗБАЙДУЖІ́ЛО, БЕЗПРИ́СТРАСНО, ПРОХОЛО́ДНО розм.; НЕУВА́ЖНО, НЕУВА́ЖЛИВО. — Чого вам?... Словник синонімів української мови
  5. неуважно — Неува́жно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. неуважно — НЕУВА́ЖНО. Присл. до неува́жний. [Олімпіада Іванівна (слухала його неуважно):] Так ви поговорите з Любочкою? (Л.Укр., II, 1951, 40); Грав [Бронко] цим разом неуважно, бо раз по раз кидав очима за Сташкою, що мелькала в танці (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах