неуважно
НЕУВА́ЖНО. Присл. до неува́жний.
[Олімпіада Іванівна (слухала його неуважно):] Так ви поговорите з Любочкою? (Л.Укр., II, 1951, 40);
Грав [Бронко] цим разом неуважно, бо раз по раз кидав очима за Сташкою, що мелькала в танці (Вільде, Сестри.., 1958, 395);
Коли Сергій вдруге зайшов до земельного відділу, Кульчицький зустрів його холодно й неуважно (Коз., Нові Потоки, 1948, 222).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неуважно — неува́жно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- неуважно — пр., (слухати) краєм вуха. Словник синонімів Караванського
- неуважно — Присл. до неуважний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неуважно — НЕУВА́ЖНО. Присл. до неува́жний. [Олімпіада Іванівна (слухала його неуважно):] Так ви поговорите з Любочкою? (Леся Українка); Грав [Бронко] цим разом неуважно, бо раз по раз кидав очима за Сташкою, що мелькала в танці (Ірина Вільде)... Словник української мови у 20 томах
- неуважно — БА́ЙДУ́ЖЕ (не виявляючи інтересу), БАЙДУ́ЖНО рідше, БАЙДУ́ЖО рідше, БАЙДУ́ЖКИ розм., ІНДИФЕРЕ́НТНО книжн., БАЙДУ́ЖЛИВО рідко, ВІДЧУ́ЖЕНО підсил.; АПАТИ́ЧНО, ЗБАЙДУЖІ́ЛО, БЕЗПРИ́СТРАСНО, ПРОХОЛО́ДНО розм.; НЕУВА́ЖНО, НЕУВА́ЖЛИВО. — Чого вам?... Словник синонімів української мови
- неуважно — Неува́жно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)