1. Словник української мови в 11 томах

неуважність

НЕУВА́ЖНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неува́жний.

Помітивши мою неуважність, чоловік знову припинив балачку (Гур., Новели, 1951, 141);

— Оця неуважність, відсутність підкресленої зацікавленості в особистому житті хлопця зроблять своє,— думав Бачура (Чаб., Тече вода.., 1961, 145);

Олега не ображала неуважність чернігівського князя до його особи (Міщ., Сіверяни, 1961, 109).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неуважність — неува́жність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. неуважність — -ності, ж. Абстр. ім. до неуважний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неуважність — НЕУВА́ЖНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неува́жний. Помітивши мою неуважність, чоловік знову припинив балачку (О. Гуреїв); – Оця неуважність, відсутність підкресленої зацікавленості в особистому житті хлопця зроблять своє, – думав Бачура (М. Словник української мови у 20 томах
  4. неуважність — БАЙДУ́ЖІСТЬ до кого-чого і без додатка (відсутність зацікавлення), БАЙДУ́ЖІСТЬ рідше, ІНДИФЕРЕНТНІСТЬ книжн., ІНДИФЕРЕНТИ́ЗМ книжн.; ЗБАЙДУЖІ́ННЯ, ЗНЕОХО́ТА розм., ЗНЕОХО́ЧЕННЯ розм. Словник синонімів української мови