1. Словник української мови у 20 томах

неугавно

НЕУГА́ВНО, НЕВГА́ВНО.

Присл. до неуга́вний, невга́вний 2.

Кругом його теж неугавно гвалтувало товариство (Панас Мирний);

Вже другий рік живе [чиж] у Юрка, бере з рук насіння, літає по хаті, весь день неугавно співає (О. Копиленко);

Він одягся і вибіг до дверей. Знадвору хтось настирливо та невгавно тарабанив (Г. Епік).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неугавно — неуга́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. неугавно — див. безперервно Словник синонімів Вусика
  3. неугавно — невгавно. Присл. до неугавний, невгавний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. неугавно — НЕУГА́ВНО, НЕВГА́ВНО. Присл. до неуга́вний, невга́вний 2. Кругом його теж неугавно гвалтувало товариство (Мирний, IV, 1955, 112); Вже другий рік живе [чиж] у Юрка, бере з рук насіння, літає по хаті, весь день неугавно співає (Коп., Сон. Словник української мови в 11 томах