неугавно
НЕУГА́ВНО, НЕВГА́ВНО. Присл. до неуга́вний, невга́вний 2.
Кругом його теж неугавно гвалтувало товариство (Мирний, IV, 1955, 112);
Вже другий рік живе [чиж] у Юрка, бере з рук насіння, літає по хаті, весь день неугавно співає (Коп., Сон. ранок, 1951, 177);
Він одягся і вибіг до дверей. Знадвору хтось настирливо та невгавно тарабанив (Епік, Тв., 1958, 157).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неугавно — неуга́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- неугавно — див. безперервно Словник синонімів Вусика
- неугавно — невгавно. Присл. до неугавний, невгавний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- неугавно — НЕУГА́ВНО, НЕВГА́ВНО. Присл. до неуга́вний, невга́вний 2. Кругом його теж неугавно гвалтувало товариство (Панас Мирний); Вже другий рік живе [чиж] у Юрка, бере з рук насіння, літає по хаті, весь день неугавно співає (О. Словник української мови у 20 томах